"Роздідені": як зараз живуть в Північній Ірландії після кривавого протистояння
У ТСН триває показ унікального спецпроєкту "Розділені". П'ять історій про долі країн, що пережили окупації, анексії та війни і розділені - вже десятиліття: це Німеччина, Кіпр, Ірландія, Молдова та Колумбія.
Розстріл мирної ходи, який згодом спровокував справжню війну. Знайомий сценарій, чи не так? Наступна історія нашого спецпроекту "Розділені" про Північну Ірландію. Чверть століття там тривало криваве протистояння між пробританськими та проірландськими мешканцями, яке зрештою закінчилося підписанням мирної угоди. Але чому стін між кварталами у Белфасті стає дедалі більше?
Про це йдеться 28 липня у сюжеті ТСН.19:30.
Англія та Ірландія – два острови-сусіди на півночі Європи. Історично там жили представники різних етносів, що говорили різними мовами і мали зовсім різні культури. А згодом і різну релігію: ірландці – це католики, а англійці – протестанти.
Через бідність та злидні ірландці попали у залежність від британців ще у середні віки. Ті поступово конфісковували у ірландців землі, ірландська мова заміщалась англійською, а у 1801 році Ірландія стала частиною Об’єднаного королівства. В 1921 між Ірландією та Британією було підписано мирну угоду, згідно якої Ірландія, крім Північної, фактично отримала незалежність. Але там лишилися незгодні, які вимагали приєднання цієї частини до республіки Ірландії.
А далі в північноірландському місті Деррі 30 січня 1972 року тисячі республіканців-націоналістів виходять на мітинг за громадянські права. Британські солдати відкрили вогонь.
Міста Північної Ірландії розділились на райони – католицькі, тобто ірландські, та – протестантські, тобто британські. Розділили общини шестиметрові стіни безпеки, які охороняли вдень та закривалися вночі. Ірландська республіканська армія – воєнізована організація, яка боролася з правлінням Великої Британії на території Північної Ірландії, почала відтоді активний наступ, використовуючи партизанську тактику – обстріли та підриви і на території північної Ірландії, і в Англії.
Історія розвивалась: за криваві розстріли ніхто не був покараним, минули референдуми, які зустрічали з радістю. Але і зараз мало що змінюється і за стінами. Шлюби між ірландцями та британцями – рідкість. Общини мають окремі школи, навіть окремі лікарні та ринки. Прапорів на вулицях міст не видно - надто дражливо. Хіба у геть закритих кварталах.
Є меморіали з фотографіями загиблих від атак націоналістів у британців. А в ірландців – мурал з портретом "ікони" протесту націоналістів Боббі Сендса та написом неподалік: "Спротив – це не тероризм". Стін нема лише у студентському містечку.
Читайте також:
"Розділені": чи впала стіна в головах німців та чи почуваються вони єдиною нацією.
"Розділені": чи знайдуть спільну мову греки і турки Кіпру після 45 років протистояння.